Харківський авіаційний завод

 

Харківський авіаційний завод (ХАЗ) є одним з найбільш легендарних підприємств не тільки України, але і всього пострадянського простору. В історії цього заводу була велика кількість фундаментальних досягнень, які в корені міняли уявлення про авіаційної промисловості.

Свого часу ХАЗ випускав військові, пасажирські і транспортні літаки, а також крилаті ракети. Величності історії додає ще й те, що саме з харківським підприємством переплетені долі багатьох геніальних конструкторів, серед яких: Андрій Туполєв, Павло Сухий, Олег Антонов, Костянтин Калінін, Сергій Іллюшин та багато інших.

Історія знаменитого Харківського авіаційного заводу налічує майже сотню років, оскільки саме 17 вересня 1926 року його заснували на базі міських ремонтних авіамайстернях. Першим директором ХАЗу став відомий радянський авіаконструктор Костянтин Калінін. Проте, на цій посаді він пробув недовго, оскільки Калініну була ближче творча робота. Тож 12 грудня 1926 його призначили головним конструктором підприємства.
Становлення авіабудування в Харкові йшло з працею, так як не вистачало кваліфікованої робочої сили, були відсутні матеріали, а також недостатньо було грошей і заводської площі. Однак уже в наступному році на заводі випустили перші два літаки. Йдеться про пасажирському літаку «К-2», а також санітарному літаку «К-3». У 1929 році на харківському підприємстві стали випускати п'ятимісні пасажирські літаки «К-4».

У 1933 році на харківському заводі створили семімоторний багатоцільовий літак «К-7». Він був справжнім гігантом і одним з найбільших в ті часи. Тому «К-7» заслужено називали «повітряним Держпромом», а у варіанті бомбардувальника він представляв собою «літаючу фортецю». Проте, смілива задумка Калініна не знаходила повноцінного життя, оскільки всі роботи над ним були припинені в зв'язку з виявленими недоліками конструкції і катастрофою першого виготовленого літака.

У липні 1934 року підприємство отримало назву завод № 135. У цьому ж році на Харківському авіаційному заводі почалося виробництво військової продукції.

У червні 1941 року почалася війна між нацистською Німеччиною і Радянським Союзом. Війська Гітлера стрімко просувалися по території СРСР, все ближче й ближче підбираючись до Харкова. Тому Харківський авіаційний завод перейшов на здачу вже готових до бою літаків «Су-2», які були повністю укомплектовані озброєнням і без яких-небудь дефектів, що допускаються в мирний час. Виробництво цих машин на ХАЗі йшло в безперервному темпі, що дозволяло виготовляти по шість літаків на добу. На підприємстві також сформували ремонтні бригади, які направили на фронт.

До того ж в самому початку липня харківському заводу встановили план на третій квартал року, згідно з яким ХАЗ повинен був здійснити 368 літаків «Су-2». При цьому кадрові робочі звільнялися від призову в радянську армію, яких спільно зі службовцями було близько 10 000 чоловік. Для виконання поставленого плану Харківський авіаційний завод перейшов на 11-годинний робочий день без вихідних. Це дозволило тільки за липень 1941 року здати 94 літака, але все одно така кількість ще не дотягувала до плану. У серпні цифра збільшилася вже до 117 машин, що стало найбільшою кількістю за весь період випуску.
Варто зазначити, що аж до 4 жовтня 1941 року на ХАЗі не зупинявся виробництво літаків «Су-2», а останні співробітники заводу вилетіли з Харкова, коли танки нацистів досягли центральних районів міста.

В історії Харківського авіаційного заводу варто відзначити ще одну цікаву і не менш важливу деталь, пов'язану з фронтом. Так, в грудні 1940 року сформували 135-й бліжнебомбардіровочний авіаполк. В очі відразу ж впадає символічність номера полку. Це обумовлено тим, що полк формувався саме на заводі №135, а навчання його льотчиків і техніків вели випробувачі та інженери ХАЗу. До того ж це був перший полк на літаках «Су-2». В результаті до початку війни між нацистською Німеччиною і СРСР пройшли перепідготовку 67 льотчиків і 71 льотчик-спостерігач, а також командний склад дев'яти інших полків, яких переозброїли на «Су-2».

Бомбардування, бойові дії і період нацистської окупації Харкова привели до того, що будівлі заводу були повністю зруйновані. Це не дозволило нацистської армії використовувати залишки підприємства в своїх цілях.

Радянським військам вдалося відбити місто у нацистів 23 серпня 1943 року, а через п'ять днів після цього було прийнято рішення про відновлення Харківського авіаційного заводу. З реалізацією задуманого не зволікали і вже 29 серпня організували механічний, складальний, деревообробний та алюмінієвий цехи.

В результаті 10 вересня 1943 року на ХАЗі почали ремонтувати літаки «Як-1», «Як-7», «Як-9», «Ла-5» і «Іл-2», які з різними ушкодженнями надходили з фронту. Також в листопаді цього року підприємство почало виробляти літаки «Як-7» і «Як-9» з готових агрегатів саратовського заводу, а завдання грудня 1943 року було виконано достроково.  

Наступний 1944 рік для харківського заводу ознаменувався початком виробництва винищувачів-бомбардувальників «Як-9Б», виготовленням крил для «Як-3», а також запчастин для «Як-1». Завдяки цьому значно зріс вплив Харківського авіаційного заводу на хід війни між нацистською Німеччиною і Радянським Союзом.

Після закінчення Другої світової і настання миру Харківський авіаційний завод протягом декількох десятків років продовжував займати провідні позиції в авіапромисловості, продовжуючи створювати легендарні літаки. Однак в останні роки справи у ХАЗу йдуть, відверто кажучи, не дуже гарно, а це не може не викликати побоювань за долю легендарного підприємства. Тому залишається лише сподіватися, що кращі часи заводу ще попереду.